Процедура звернення до суду

Процедура звернення до суду

Права, свободи чи законні інтереси фізичних осіб можуть захищатиися в порядку цивільного, господарського, адміністративного судочинства, у третейських судах, а також в адміністративному порядку.
  Для того, щоб визначити, до якого суду слід звернутися, необхідно знати, як розмежовується юрисдикція різних установ. Варто пам’ятати, що термін “юрисдикція” в законодавстві України вживається у декількох значеннях. У нашому випадку юрисдикцію необхідно розуміти як здійснення правосуддя або підсудність.
  У порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (ч.1 ст.15 ЦПК). Наприклад, за правилами цивільного судочинства розглядаються і вирішуються загальними судами спори, пов’язані із встановленням права власності, неповерненням позики, успадкуванням майна, стягнення заробітної плати, стягненням аліментів, поділом майна у зв’язку із розірванням шлюбу тощо.
  У порядку адміністративного судочинства до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності законодавством України встановлено інший порядок судового провадження.
  Відповідно до ст.17 КАС, компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
  Компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
  Суб’єкт владних повноважень — це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст.3 КАС). Це означає, що у разі порушення прав громадянина суб’єктом владних повноважень відповідачем в адміністративному суді може бути сільська чи селищна рада, сільський чи селищний голова, районна державна адміністрація та ін.
  У порядку господарського судочинства мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (ст.1 ГПК). Хоча й тут передбачено певні винятки: у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.